Вихід з ТОВ: оподаткування інвестиційного прибутку у випадку передачі майна

Пройшло більш ніж два роки з моменту набуття чинності Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон), яким було запроваджено низку правил у регулюванні корпоративних відносин. Одним з таких правил є порядок визначення вартості частки учасника, який вийшов з товариства, а саме: згідно з ч. 8 ст. 24 Закону вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.

Як слідує із зазначеного, вартість частини майна товариства, належна до сплати учаснику, має визначатися не з балансової вартості, а з дійсної (ринкової) вартості об'єкта оцінки. І це цілком зрозуміло, так як взяття майна на облік за певною вартістю, хоча і з дотриманням вимог П(С)БО, є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна.

Тепер дані бухгалтерського обліку не мають вирішального значення.

Якщо ми говоримо про ринкову вартість майна, то мова йде про необхідність застосування Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та національних стандартів оціночної діяльності. Згідно з цих стандартів ринкова вартість є вартістю, за яку можливе відчуження майна на ринку подібного майна після проведення відповідного маркетингу та за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи та розсудливо.

Тому, стверджувати про ринкову вартість частки, можливо лише тоді, коли суб`єкт оціночної діяльності належним чином, як правило за методом накопичення активів, визначив чисту вартість активів товариства. З наведеного слідує, що учасник ТОВ має право, а ТОВ зобов`язане здійснити проведення розрахунків тільки за наявністю звіту про оцінку майна.

У свою чергу, вказаний звіт є документом, на підставі якого можна вирішувати питання про розмір оподаткованого інвестиційного прибутку колишнього учасника ТОВ. Як відомо, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу. При цьому до продажу інвестиційного активу прирівнюються, зокрема, така операція як повернення платнику податку коштів або майна попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа учасників такого емітента.

Одночасно, в силу ч. 9 ст. 24 Закону, за погодженням учасника товариства, який вийшов, та товариства зобов’язання зі сплати грошових коштів може бути замінено зобов’язанням із передачі іншого майна. Отже, якщо замість грошових коштів учаснику буде передане майно (такі випадки доволі часто зустрічаються, коли у ТОВ виникають фінансові проблеми та учасники, з метою збереження майна, переводять права власності з ТОВ на себе), це майно повинно бути складовою ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства, тобто повинно бути оцінено оцінювачем. Передача майна за даними бухгалтерського обліку може призвести до заниження об`єкту оподаткування, що призведе по сплати фінансових санкцій.