Особливі Опф Нерезидентів

Останнім часом у підприємств, які ведуть зовнішньоекономічну діяльність, виникли нові податкові ризики, пов'язані з проведенням операцій з іноземними контрагентами, які мають особливі організаційно-правові форми. Наприклад, до найпоширеніших таких контрагентів належать загальновідомі британські LLP.

Нагадаємо, що на сьогоднішній день операції з такими контрагентами можуть вплинути на оподаткування компанії в двох аспектах.

Аспект перший.

Якщо доходи компанії перевищують 150 млн. грн. і обсяг операцій з таким контрагентом перевищує 10 млн. грн., то операції з таким контрагентом є контрольованими, повинні бути включені в звіт про контрольовані операції і по ним повинна бути підготовлена документація з трансферного ціноутворення (далі – ТЦУ). При цьому взагалі не має значення, чи йде мова про імпортні або про експортні операції.

Аспект другий.

Якщо один з критеріїв не виконується (доходи компанії менше 150 млн. грн. або обсяг операцій є меншими від 10 млн. грн.), і при цьому операція є імпортною (українська компанія придбала у такого нерезидента товари, роботи або послуги), то в української компанії виникає право вибору: або провести податкове коригування, збільшивши свій прибуток на 30% вартості таких товарів (робіт, послуг), або підготувати документацію з ТЦУ, яка підтвердить, що ціни в такої операції відповідали принципу «витягнутої руки», тобто, кажучи простою мовою, відповідали ринковим.

Звичайно, виникає доречне питання: на що ж звернути увагу українським компаніям в цьому плані?

По-перше, як свідчить практика, не завжди бухгалтери звертають увагу на контрагентів, які знаходяться в респектабельних юрисдикціях. І дарма. Слід зазначити, що такі контрагенти можуть бути майже в будь-якій юрисдикції (Великобританія, Німеччина, Польща, деякі штати США, Австрія, Франція).

Тому, якщо у вас є іноземні контрагенти, просто перегляньте по кожному контрагенту його організаційно-правову форму і співставте її з формами з відповідного Переліку КМУ.

Принагідно нагадуємо, що Кабінет Міністрів України Постановою від 04.07.2017 № 480 затвердив Перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (надалі — Перелік), який набув чинності 27.07.2017 р.

Зазвичай, організаційно-правова форма вказується в кінці назви іноземного контрагента. Наприклад, Professional.LLP - організаційно-правова форма LLP.

По-друге, слід звернути увагу, що на сьогоднішній день українські податкові органи дали не зовсім законне звільнення низки операцій з компаніями, які за своєю суттю є різновидами компаній, що потрапили до Переліку.

Так, наприклад, в індивідуальній податковій консультації ДФС від 05.05.2018                             № 2007/ІПК/21-22-12-06-06 податковим органом зазначено, що операції з резидентами Федеративної Республіки Німеччина, організаційно-правова форма яких не визначена в Переліку, зокрема, організаційно-правова форма GmbH&Co.KG, не підпадають під визначення контрольованих згідно з вимогами статті 39 Податкового Кодексу України   (далі – ПКУ), але виключно за умови, що резиденти Федеративної Республіки Німеччина не є пов’язаними з резидентом України особами та/або операції з ними не здійснюються через комісіонерів-нерезидентів.

Аналогічна позиція податківців при здійсненні платником операцій з резидентами з Республіки Польща висвітлена в індивідуальній податковій консультації ДФС                          від 15.05.2018 № 2167/6/99-99-15-02-02-15/ІПК стосовно того, що операції з резидентами Республіки Польща, організаційно-правова форма яких не визначена в Переліку, зокрема, організаційно-правова форма sp.z o.o. sp.k, не підпадають під визначення контрольованих згідно з вимогами статті 39 ПКУ, але виключно за умови, що резиденти Республіки Польща не є пов’язаними з резидентом України особами та/або операції з ними не здійснюються через комісіонерів-нерезидентів.

Насправді, слід мати на увазі, що організаційно-правова форма GmbH & Co.KG є просто однією із різновидів організаційно-правової форми .KG. Так само, sp.z o.o. sp.k є різновидом організаційно-правової форми. sp.k.

Відомо, що наш податковий орган полюбляє досить часто змінювати свою позицію щодо деяких питань. Тому, не виключаємо, що через деякий час ми можемо побачити листи з зовсім протилежними роз'ясненнями. У зв’язку з чим, на наш погляд, тим платникам, які не отримали відповідну індивідуальну податкову консультацію на свою адресу, краще не ризикувати і, або проводити 30%-е коригування за операціями з такими компаніями, або готувати документацію з ТЦУ.

Слід відмітити ще один аспект, який іноді викликає питання у українських компаній. Якщо в звітному році компанія здійснила передоплату на користь іноземного контрагента з відповідною організаційно-правовою формою, але товар (послугу) ще не встигла отримати, то чи потрібно в цьому випадку робити 30%-е коригування або треба готувати документацію з ТЦУ?

В даному випадку ми вважаємо, що відповідне коригування або документацію слід робити в тому звітному році, в якому відбудеться надходження товару або послуги від іноземного контрагента. Пов'язано це з тим, що в результаті здійснення передоплати ще не відбувається придбання товарів, про який йдеться в пп. 140.5.4 ПКУ.

Тому, тут ми поділяємо позицію ДФСУ, яка в своєму листі від 26.06.2017                                         № 816/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, зокрема, зазначила, що  «<...> З метою визначення звітного (податкового) періоду, за результатами якого здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають за операціями з придбання товарів (у тому числі необоротних активів) у неприбуткових організацій та у нерезидентів, слід враховувати момент набуття права власності за договором.

... З огляду на викладене вище з метою застосування пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу платник податків збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму 30 відсотків вартості придбаних товарів (необоротних активів), робіт, послуг за результатами податкового (звітного) періоду, в якому здійснюється перехід права власності за на товари, необоротні активи, або складається акт або інший документ, оформлень відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг. <...> ».

В цілому, слід зазначити, що нічого особливо страшного в операціях з відповідними організаційно-правовими формами немає, просто треба тепер уважно відстежувати організаційно-правові форми підприємств-нерезидентів, з якими здійснюється робота.

Статтю опубліковано у виданні «Юридична газета» №10 від 5 березня 2019 року