Судове засідання онлайн

"Поведінка є таким самим джерелом патології, як гени й середовище... Неправильна поведінка
людей є більш частою причиною їхніх захворювань, аніж зовнішні дії чи слабкість природи
людини" (М. Амосов)

Мабуть, уже кожен громадянин нашої країни сповнений або навіть переповнений думками про
карантин. Телеграм-канали "червоні" від новин про останні події: хтось пише про останню
статистику хворих на коронавірус у світі, хтось – цікаві новини для тих, хто вдома, а хтось – просто
жартує, бо гарний настрій – це саме те, чого багатьом зараз не вистачає. Мені як юристу, звісна річ,
імпонує гумор моїх колег, бо це завжди тонко, смішно, гостро і саркастично.
Гумор гумором, але є питання, які потребують вирішення тут і зараз. І головне – не сіяти паніку,
щоб розум не був затьмареним у моменти прийняття важливих рішень, зокрема у професійному
плані.
Спілкуючись зі своїми колегами, хочу зазначити, що перше, що турбувало адвокатську спільноту в
перші дні карантину, – це як суди проводять судові засідання та чи працюють взагалі.
Тож як було в перші дні карантину і як суди працюють
17 березня 2020 року Рада суддів України прийняла рішення, яким затвердила Рекомендації щодо
встановлення особливого режиму роботи судів України задля убезпечення населення України від
поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який віднесено до
особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Цими Рекомендаціями Рада суддів України рекомендувала на період із 16 березня до 03 квітня
2020 року установити особливий режим роботи судів України, зокрема роз'яснити громадянам
можливість відкладення розгляду справ у зв'язку з карантинними заходами та можливість розгляду
справ у режимі відеоконференції. При цьому суди звертаються до сторін у справах із проханням
або не відвідувати суд взагалі та подавати клопотання про відкладення розгляду справи, або
подавати клопотання про слухання справи за відсутності сторін.
Щодо відкладення розгляду справи через карантин, то Новоушицький районний суд Хмельницької
області оприлюднив зразок клопотання про відкладення, із ним Ви можете ознайомитися на сайті
Судової влади України. Клопотання простеньке, але в кожному конкретному випадку його можна
доповнити потрібними обґрунтуваннями під свій кейс.
Іще одне клопотання – від господарського суду Львівської області (для господарських справ).
Коротко наведемо інформацію із сайту Судової влади України щодо різних судів:
– наказом Голови Печерського районного суду м. Києва від 16.03.2020 р., зокрема, рекомендовано
учасникам судових справ подавати до суду заяви про відкладення розгляду у зв'язку з
карантинними заходами. Подання процесуальних документів у справах, звернення до суду з інших
питань здійснювати засобами поштового зв'язку або через особистий кабінет у системі
"Електронний суд" чи на електронну адресу суду [email protected];

– у Київському апеляційному суді встановлено особливий режим роботи в період з 16 березня по
03 квітня 2020 року та, зокрема, рекомендовано учасникам судових справ подавати до суду
клопотання про відкладення розгляду у зв'язку з карантинними заходами;
– Господарський суд міста Києва повідомляє про те, що не зупиняє своєї роботи, і при цьому на
сайті наявна Узагальнена інформація щодо судових засідань, дати яких будуть змінені. Вона
включає інформацію про зміну дат судових засідань більш ніж двадцятьма суддями. Інформація
щодня оновлюється (слідкуйте за оновленнями). Звертаємо вашу увагу на те, що деякі судді
оголошують про перерви в судових засіданнях без визначення наступних дат слухань;
– Господарський суд Львівської області також розмістив на своїй сторінці розпорядження голови
суду від 16.03.2020 р. з рекомендаціями сторонам подавати клопотання про відкладення слухання
справ або про слухання справ без участі сторін, також роз'яснено право на участь у судовому
засіданні в режимі відеоконференції, суддям рекомендовано призначати (відкладати) справи за
межами строку карантину, установленого постановою КМУ від 11.03.2020 р. № 211 "Про
запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої
коронавірусом SARS-CoV-2".
Цю коротку статистику ми навели для того, щоб звернути Вашу увагу на той факт, що більшість
судів і суддів все ж таки схильні до того, щоб не проводити судові засідання в період карантину.
Але, як уже вказано, Рада суддів України також надала рекомендації судам проводити судові
засідання в режимі відеоконференції. Особисто я брала участь у судових засіданнях у такий спосіб
безліч разів. Це досить зручно, якщо Ви перебуваєте в Києві, а засідання призначено, наприклад, у
Харкові, і Ви знаєте, що ваш опонент злісно ігнорує слухання, а тому їхати п'ять годин до іншого
міста в одному напрямку задля десятихвилинного судового засідання – це насамперед марне
витрачання часу, зокрема грошей на квитки.
Тому ділюсь власним досвідом і розповім, яким чином суди у справах за моєю участю
призначали судові засідання в режимі відеоконференції.
"Свіжий" досвід: декілька тижнів тому було засідання в звичайному судовому засіданні. Справу
призначено до розгляду у загальному провадженні (господарський процес, якщо це важливо). Під
час першого судового засідання підготовчого провадження я заявила клопотання про проведення
наступного судового засідання в режимі відеоконференції. При цьому звертаю Вашу увагу на те,
що в ухвалі суду про відкриття провадження у справі суд повідомляв сторін про відсутність у
нього технічної можливості провести засідання в режимі відеоконференції, але всі ми знаємо
гарний вислів: спиток – не збиток, спрос не біда, тому я, звісна річ, без вагань клопотання заявила.
Суддя оголосила технічну перерву й одразу зателефонувала спеціалісту, який займається цим
питанням, щоб дізнатися, чи є вільний час і вільні зали судових засідань у названому мною суді
для проведення судового засідання у визначену судом дату, а тим часом я складала письмове
клопотання про слухання справи в режимі відеоконференції.
Під час складання клопотання звертайте увагу на приписи відповідної статті процесуального
кодексу, якою врегульовано питання участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, а
саме:
– ч. 7 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України);
– ч. 7 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України);
– ч. 7 ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), згідно з вимогами
яких у клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в
обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке
клопотання може бути подано не пізніш як за п'ять днів до відповідного судового засідання.
Зокрема, указуйте, окрім назви суду, адресу суду, у якому Ви маєте намір брати участь,
оскільки деякі суди мають по два корпуси з різними адресами (наприклад: Подільський
районний суд міста Києва, Окружний адміністративний суд міста Києва).
Тож у моєму конкретному випадку суддя, отримавши відповідь про наявність можливості й часу в
обраному суді для проведення наступного засідання в режимі відеоконференції, задовольнила моє

клопотання, а колега – представник опонента не заперечував проти цього, та оскільки я заявила це
клопотання в судовому засіданні, то й, відповідно, копію клопотання мені не потрібно було
надсилати іншому учаснику справи поштою.
Чесно кажучи, сьогодні в телефонному режимі дізналася, що судове засідання не відбудеться,
оскільки суддя, у провадженні якого перебуває справа, судові засідання не проводить, а в суді,
який мав здійснювати відеоконференцію, голова суду видав розпорядження з рекомендацією
сторонам і їх представникам подавати заяви про відкладення розгляду справи. Усе це – великий
мінус, і про це я напишу в підсумках до цієї статті.
Інший варіант призначення такого засідання (також із особистої практики) – надіслання клопотання
про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції через особистий кабінет в системі
"Електронний суд" чи на електронну адресу відповідного суду.
Якщо у Вас немає відповідної поштової скриньки, то є можливість її створити за посиланням
https://e-court.mail.gov.ua/?_task=login&_action=welcome.
Тут потрібно звернути увагу на той факт, що кожен суддя по різному реагує на такі
листи, тому краще, про всяк випадок, дізнатися заздалегідь, чи візьме до уваги суддя
клопотання в електронному вигляді. У мене був випадок, коли моє клопотання, підписане
електронним цифровим підписом (ЕЦП) і надіслане через особистий кабінет у системі
"Електронний суд", суддя не задовольнив, і мені довелося їхати в інше місто.
Крім того, у такому разі Ви обов'язково маєте дотримуватися вимоги про те, що таке клопотання
(заяву) слід надіслати в суд не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання і його копію в той
самий строк надіслати іншим учасникам справи. Тобто, надсилаючи в суд в електронному
вигляді примірник клопотання, Ви також маєте заздалегідь його надіслати іншому учаснику
процесу, а скан-копії доказів такого надіслання (чеків та описів вкладення до цінного листа
Укрпошти) надіслати в суд разом із клопотанням.
Паралельно (з метою перестрахування) бажано зателефонувати помічнику/секретарю та дізнатися
результат розгляду клопотання.
Крім того, Ви маєте бути готовими до того, що бувають проколи з огляду на людський фактор. Усі
ми люди, і як мовить відоме латинське прислів'я – Errare humanum est ("Людині властиво
помилятися"). За приписами процесуальних кодексів копію ухвали про участь особи в судовому
засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду негайно надсилають до суду, який
зобов'язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в
режимі відеоконференції. І от був у мене випадок, коли я прийшла до суду для участі в режимі
відеоконференції, а спеціаліст з інформаційних технологій не розумів, що я від нього хочу, а все
тому, що ухвалу йому не надіслали (секретарка просто... забула). Але щоб такого не сталося,
раджу тримати руку на пульсі та телефонувати помічнику/секретарю судді й запитувати, чи
надіслали вони ухвалу до суду, який має проводити відеоконференцію.
Як саме відбувається судове засідання в режимі відеоконференції
Усе як завжди, тільки в залі судового засідання перебуватимете лише Ви і спеціаліст, який фіксує
проведення судового засідання. Зал оснащено камерами й мікрофонами, щоб Вас бачили й чули
учасники процесу, які перебувають в іншому місті, та телевізором – це щоб Ви могли бачити й чути
своїх опонентів і суддю. Відео- і звукозапис відеоконференції зберігаються в матеріалах справи (за
вимогами процесуальних кодексів).
Брати участь у відповідному судовому засіданні в режимі відеоконференції можуть не лише
адвокат чи сторона (позивач/відповідач, треті особи), а й інші учасники процесу – свідок, експерт,
експерт з питань права, спеціаліст, перекладач.
Наприклад, свідку суд може дозволити брати участь у судовому засіданні в режимі
відеоконференції незалежно від заперечень учасників справи, якщо свідок не може з'явитися
до суду через хворобу, похилий вік, інвалідність або з інших поважних причин (ч. 2 ст. 66 ГПК
України, ч. 3 ст. 65 КАС України, ч. 2 ст. 69 ЦПК України).

Щодо експертів, то тут норми процесу визначають дещо інше – за відсутності заперечень
учасників справи експерт може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (ч. 4
ст. 69 ГПК України, ч. 4 ст. 68 КАС України, ч. 4 ст. 72 ЦПК України). Така сама вимога стосується й
експерта з питань права, спеціаліста і перекладача.
Суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто
з'явився, а також перевіряє повноваження представників. Тому не забувайте документи, що
посвідчують особу і повноваження, та приходьте до суду завчасно (хвилин за 10-15), аби
спеціалісти судів мали змогу до початку судового засідання здійснити відповідні технічні
налаштування й перевірити зв'язок.
Чим може бути обґрунтовано відмову в задоволенні клопотання про
відеоконференцію
Надати відмову в проведенні відеоконференції можуть:
– через те, що, перевіривши за допомогою програми "Бронювання систем відеоконференцзв'язку"
ДП "Інформаційні судові системи" технічну можливість проведення відеоконференції, суд може
встановити, що у певному суді відсутні вільні зали судових засідань, забезпечені системою
відеоконференцзв'язку, у яких би була можливість провести відеоконференції. Приклад: ухвала
Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 р.;
– через порушення строків надіслання клопотання до суду й учасникам процесу. Приклад: ухвала
Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 17.03.2020 р.;
– через відсутність у матеріалах справи, що перебуває в суді касаційної інстанції, клопотань від
усіх учасників справи про розгляд справи за їх участі (у порядку п. 1 ч. 1 ст. 345 КАС України, згідно
з якою в разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю,
суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними
у справі матеріалами). Тобто касаційний суд за приписами КАС України може слухати справу в
порядку письмового провадження, а отже, може відмовити в розгляді справи у порядку
відеоконференції в певних випадках. Приклад: ухвала Верховного Суду у складі судді-доповідача
Касаційного адміністративного суду від 17.03.2020 р.
Отже, із викладеної інформації вбачається, що в період дії карантину Ви можете
скористатися можливістю заявити клопотання на участь у судовому засіданні в режимі
відеоконференції, от тільки не кожен суд наразі його задовольнить, беручи до уваги
рекомендації Ради суддів щодо особливого режиму роботи судів України задля
убезпечення населення України. Бо, хоч це й рекомендації, але суди їх взяли до уваги як
обов'язкові правила. Кожен керівник суду (та й не лише суду, а будь-якої компанії),
зважаючи на ситуацію в країні, пов'язану з карантином, та цінуючи своїх підлеглих,
прикладе максимум зусиль задля їх захисту від пандемії, що "накрила" світ.
І саме в цей час, час карантину, для юристів постала проблема, яку, на жаль, не вирішили
протягом останніх декількох років, – це передбачена процесуальними кодексами можливість
брати участь у відеоконференції за межами приміщення суду. Передбачено, але, на
превеликий жаль для всіх учасників процесу, на сьогодні не реалізовано.
Справа в тому, що положеннями процесуальних кодексів також передбачено, що учасники справи
беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з
використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з
вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (ч. ч. 1, 4 ст. 197
ГПК України, ч. ч. 1, 4 ст. 195 КАС України, ч. ч. 1, 2 ст. 212 ЦПК України).
Проте станом на цей час (середина березня 2020 року) учасники судового процесу та їх адвокати
позбавлені такої можливості, оскільки до сьогодні Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну
систему не введено в дію.
Справа в тому, що 01.12.2018 у газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01.12.2018) опубліковано
оголошення щодо створення і забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

АЛЕ, після цього – вже 01.03.2019 у газеті "Голос України" ( № 42 (7048) від 01.03.2019)
опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті
"Голос України" ( № 229 (6984) від 01.12.2018) щодо створення і забезпечення функціонування
Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Також повідомлялося, що в судах продовжуватиметься тестова експлуатація підсистем і модулів
ЄСІТС, підключення до яких здійснюватиметься поступово, згідно з окремими наказами ДСА
України. Зокрема, тестування підсистеми "Електронний суд" у всіх місцевих та апеляційних судах
вже здійснюється відповідно до наказу ДСА України від 22 грудня 2018 року № 628. Джерело:
офіційний сайт Державної судової адміністрації.
Що все вказане вище означає
По-перше, якщо брати до уваги, що деякі судді оголошують зараз перерви у судових засіданнях
без визначення наступної дати, то це вже може призвести до порушення строків слухання справ,
тобто до їх затягування (неумисного, звісна річ, але все ж таки).
По-друге, є категорії справ, у яких присутність сторін не є обов'язковою (наприклад, розірвання
шлюбу, можливо, у такій категорії справ сторонам лише "на руку" не бачити одне одного). Але є
справи, які, можливо, слухають уже "по другому колу", тобто після касаційної інстанції, або в яких
було проведено експертизу (яка, як відомо, може тривати декілька місяців), або в яких значна
кількість свідків і їх усіх потрібно допитати, або справа стосується питання скасування
індивідуальної податкової консультації, яку податківці прийняли не на користь платника, і
необхідним є вирішення питання її законності в судовому порядку... Можна продовжувати далі, бо
складних справ досить багато. А тут карантин і рекомендації – утриматися від відвідування
судових засідань. І одразу порушено основні принципи судочинства – змагальність сторін,
гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами тощо.
Згадалися положення ст. 6 "Право на справедливий суд" Конвенції про захист прав людини і
основоположних свобод, згідно з якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його
справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом,
який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить
обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Отже, карантин на сьогодні вже належить до форс-мажорних обставин відповідно до положень ч. 2
ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні". Та чи підготовлені всі сфери
нашої життєдіяльності до такого? – Ні!
За інформацією, ринок в Ухані, де продавали морепродукти й різних дрібних тварин, було закрито
на карантин 01 січня 2020 року.
Також у січні 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) оголосила про спалах нової
коронавірусної хвороби в провінції Хубей, Китай. Всесвітня організація охорони здоров'я
оголосила надзвичайний стан у галузі охорони здоров'я міжнародного рівня, оскільки
захворювання має високий ризик поширення коронавірусної хвороби у 2019 році (COVID-19)
в інші країни світу. Про це написала Державна служба України з питань праці на своїй офіційній
сторінці.
Після цього, як усі ми пам'ятаємо, випадки захворювання почали фіксувати і в інших країнах, що
свідчило про швидке розповсюдження недуги світом. Але ми все чекали, поки дійде но нас. І от
дочекалися.
Писати про наслідки для бізнесу не буду, оскільки про це напише інший спеціаліст в іншій статті
цього номера, а от тема й питання моєї статті підводить до того, що на сьогодні, у період дії
карантину, юридична спільнота б'є у всі дзвони (пишуть звернення Президенту, Міністерству
юстиції України, до Ради суддів України), намагаючись "добитися" того, що прийняті тимчасові
обмежувальні заходи призведуть до порушення прав громадян на участь у судових засіданнях, і
зрештою до нівелювання основних принципів судочинства.

Головне те, що всі механізми запобігти цьому (маю на увазі описану в межах цієї статті
проблему участі сторін у судових засіданнях під час карантину) у нас є, і навіть закріплено у
процесуальних кодексах із грудня 2017 року, але вони станом на кінець березня 2020 року,
саме у критичний момент, працюють не повною мірою!
Можливо, я була досить критичною з огляду на те, що судове засідання, таке важливе для мого
клієнта, наразі "зірвалося", але ж мій випадок не є поодиноким, і я про це знаю. Ця проблема
набула значних масштабів у всій країні.
І якщо все-таки відпустити емоції, то слід зазначити, що 9 квітня 2019 року в Києві за підтримки
Проекту Європейського Союзу "Право-Justice" відбувся круглий стіл, присвячений обговоренню
проблеми підвищення якості роботи судів із вразливими групами населення. У заході взяли участь
представники Вищої ради правосуддя, Ради суддів України, Державної судової адміністрації
України, Національної школи суддів України, судових установ, а також міжнародні експерти – судді
Вітольд Павлак (Велика Британія) і Анна Адамска (Республіка Польща). Вітольд Павлак тоді
відзначив позитивний досвід України у використанні системи відеоконференцзв'язку.
"В Англії за потреби під час розгляду справ у судових засіданнях потерпілі й обвинувачені не
перетинаються під час процесу. Для цього використовуються ширми, окремі кімнати,
перегородки або із зали судового засідання видаляють обвинуваченого, коли свідчення надає
потерпілий", – зазначив тоді суддя Вітольд Павлак.
Тобто система відеоконференцзв'язку у нашій країні є, вона функціонує, але не повною мірою, її
недопрацьовано, на жаль. І зараз це відчувається особливо гостро.
Досліджуючи це питання та підбираючи матеріал, мені стала цікавою історія запровадження в
судовий процес відеоконференції. Початок був ще у 2012 році, тоді було прийнято Закон України
"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо участі у судовому засіданні в
режимі відеоконференції" (4 липня 2012 року № 5041-VI), який набрав чинності 15.08.2012. Уже
тоді було внесено зміни до процесуальних документів щодо цього питання. Пунктом 2 Прикінцевих
та перехідних положень цього Закону було вказано, що до повного забезпечення функціонування
системи відеоконференцзв'язку в усіх судах України учасники судового процесу можуть брати
участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції лише за наявності технічної можливості
для її проведення у відповідних судах.
Я не пам'ятаю, щоб у тих судах, у яких мені доводилося брати участь із 2012 по 2016 рік, була така
технічна можливість. На моїй пам'яті – ця система почала функціонувати у 2017 році (нехай
вибачать мені працівники суду й усі причетні, якщо я не маю рацію).
Тоді, у 2012 році, юристи писали: "Тяганина, яка, на жаль, трапляється в українських судах,
сильно знижує ефективність процесу й підриває довіру до держави. За даними Верховного Суду,
в значній частині рішень, винесених Європейським судом з прав людини проти України,
констатується порушення державою права особи на розгляд справи в розумні строки".
Те, що учасник процесу не може прибути в призначений час у судове засідання, – одна з причин
тяганини. Особливо це стосується кримінального процесу. Отже, проведення відеоконференцій
об'єктивно може стати ефективним інструментом, який дасть змогу економити час і гроші, які
витрачаються на поїздки (або доставлення) до суду.
Європейський стандарт щодо допомоги
Зазначений вище Закон став логічним продовженням прийнятих роком раніше змін до
Кримінального процесуального кодексу, пов'язаних з ратифікацією Другого додаткового
протоколу до Європейської конвенції про взаємну правову допомогу в кримінальних справах.
Тобто у 2012 році вже почали вирішувати проблему "затягування" судового процесу, та не вирішили
на всі сто станом на 2020-й.
Усі причетні до організації функціонування системи відеоконференції в судах (якщо такі читатимуть
статтю), напевно, міркуватимуть: "Ну от, причепилася, усе ж функціонує, судові засідання, як-не-як,
через раз та й відбуваються, в Англії он ширму використовують").

Так, згодна, система участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції у нас є, і дійсно суди
сприяють сторонам, і проводять такі засідання (усім суддям, які задовольняли такі клопотання, –
щиро дякую!). Такий вид участі в судовому засіданні особисто для мене – це значне заощадження
часу, який я можу витратити на ще одне судове засідання в цей день і в місті свого перебування, а
не на марну дорогу в потязі. І для клієнта, звісна річ, це економія.
АЛЕ, багаторазове АЛЕ – не працює цей механізм сьогодні на 100 % так, як мав би. Мій основний
посил у цій статті спрямовано на те, що за декілька років функціонування цей механізм не довели
до тієї довершеності, щоб зараз я не писала цю статтю і не висвітлювала проблему, з якою
стикнулися юристи і громадяни нашої держави. На жаль.
Як підсумок, хочу побажати – зберігайте спокій, бережіть себе та мийте руки (з милом!), останнє не
вирішить проблеми функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, але
збереже найцінніше – Ваше здоров'я!

Статтю опубліковано у виданні Юрист&Закон №11 (Квітень 2020 р.)